Українською мовою → Ідуть якось по Риму три туристи.

Ідуть якось по Риму три туристи. Росіянин, англієць, француз. Прогулюються, насолоджуючись красою вічного  міста. Раптом на балкончик одного і будиночків виходить чарівна італійка в чому мати народила, і кричить в натовп:
- Чи є в цьому місті хоч один справжній чоловік!?
Англієць (друзям):
- Я все-таки джентльмен, зараз підійду.
Відходить. Піднімається сходами на поверх. Заходить до італійки. Та:
- Проходьте, роздягайтеся. Hо у мене умова: ви мені кидаєте палицю, а я ставлю паличку крейдою на стіні.
- Іде.
Проходить година. З дверей з’являється англієць. Тут же на балкон виходить італійка і знову кричить:
- Чи є в цьому місті хоч один справжній чоловік!?
Француз:
- Панове, моя черга.
Піднімається. Ті ж умови. Понеслась. Через дві години виходить француз і знову на балконі з’являється італійка.
Знову кричить, все те ж. Росіянин:
- Зараз розберуся.
Час, два чекають його друзі. Hема. Вечоріло. Раптом виходить італійка на балкончик і кричить:
- Чи є в цьому місті хоч один шматочок крейди!?